А ви хотіли бути героєм?

У вас ніколи не виникало бажання бути героєм? Ось тільки я не знаю, якщо у вас є бажання бути героєм, то яким саме? Які вони сучасні герої? Скажу тільки одне, у кожного часу свої герої, і якщо зізнатися, чесно, я не можу назвати жодного сучасного героя. Ну, такого, що б хотілося брати з нього приклад. Це особисто моя думка, та й вийшов я з того віку коли шукаєш для себе героїв.

герої Крут

Та й був би в дитячому віці, я слабо уявляю з кого можна брати приклад, ну хто був би моїм героєм? Так! У моєму дитинстві в героях не було відбою, герої були на кожному кроці і на будь-який смак, ось тільки приклад з них брати, чомусь не хотілося. Це я про тих героїв, яких нам підсовувала радянська пропаганда. Взяти, за приклад – Павлика Морозова. Звичайнісінький стукач, але нам доводилося на уроках захоплюватися його подвигами, і розповідати про його геройської біографії.

Я думаю, що кожен з нас може привести не один приклад таких героїв. Я не буду вдаватися в подробиці тих героїчних років. Так на кого хотів бути схожим я, та й не тільки я, багато пацани того часу. На героїв книг, Граф Монте-Крісто. Це був, напевно, найперший наш хлоп’ячий герой, за книгою стояла черга в бібліотеці. Читали по ночах і на уроках. А після того як в кінотеатрах пройшов фільм про Фантомаса, матюкаючи враз позбулися, дефіцитних в той час, нейлонових панчіх.

Всі хлопці в місті мріяли бути Фантомасами, в кожному дворі своя чергу бути Фантомас. А дембеля? Щовесни й осінь з армії приходили наші герої. З відкритими ротами ми слухали розповіді про армію, Ми мріяли про те, що б скоріше одягнути ті горезвісні кирзові чоботи і топтати з 730 днів. А потім, на пару тижнів стати героєм двору, розповідати про свої геройські подвиги хлопчакам, і співати хрипким напівп’яним голосом під акомпанемент пригніченою гітари, пісню про дембелів.

З усіх героїв дитинства по справжньому мені довелося побути лише в ролі дембеля, я пам’ятаю натовп захоплених пацанів, розпитування, розпитування. Я розповідаю, і бачу в їх очах не підроблений інтерес і величезне бажання швидше опинитися на моєму місці. Так! Вони багато чого ще не знають, і я не хотів їх засмучувати, напевно, такі ж почуття відчували і ті дембеля, яким заздрили коли то ми.

Дитинство пішло безповоротно, точно так же пішли з ним і наші герої дитячих років. Ні хто з нас не став схожий ні на одного з них. І я вважаю це справедливо, кожен повинен бути індивідуальний, кожен з нас став героєм. Головним героєм свого життя.


А ви хотіли бути героєм?: 0 comments

    Add comments

    admin

    Leave a Reply

    Your email address will not be published. Required fields are marked *

    2 + 6 =